Translate

неділю, 31 липня 2016 р.

Пластунка - режисерка новий фільм створила

Друзі переслали статтю з газети The Ukrainian Weekly про успіхи
Адріани, з 26 куріння УСП ставши режисеркою , нещодавно створила документальний фільм "Recovery Room " про працю українських волонтерів. Відбулася її  зустрічі з послом Канади в Україні Ващуком, також пластуном. Триває збір коштів для подальшого розвитку цього проекту.

суботу, 30 липня 2016 р.

Проект«Скавтопедія » запущено

Втішна новина надійшла . Нарешті вже онлайн можна переглянути Скавтопедію — додаток до Пластопедії. Пропозиції,
 побажання вітаються :-) .
Сильно! Красно! Обережно! Бистро!
Хай квітне Пласт на всіх континентах
років триста .

пʼятницю, 29 липня 2016 р.

Пісня гуртка « Орли » , 1946 року Божого

Ця пісня була
створена на теренах 
м. Берхтесґадені, Баварія, Німеччина й підґотовлена для  надруку співанка
 "В дороґу " 1949 р. у 
м. Авґсбурґ, Баварія, Німеччина, видавництвом "Молоде життя " , яке створив та очолював
пл. сен. кер. Атанас
Фіґоль, ЛЧ - онук Євстахії Станіслави Ґалущинської
з родини  Волянських, приятельки Пласту .
Слова та музика: ґурток
 « Орли » .
Орли готові вже до лету,
Бо ґоді спати в чужині !
Доволі вже страшного ґнету
В далекій нашій стороні !
= 🌳🍒🍄⚡ = 🌳🍒🍄⚡=
Понад хмарами полинем,
Навздоґін вітрам,
На Вкраїну ми кинем
Поклик волі степам !

четвер, 28 липня 2016 р.

Сокільській славень

Соколи, соколи, ставайте в ряд,
Нас поклик « Бодрімось ! » взиває !
В здоровім тілі здорова душа,
Де сила — там воля витає !
Як славно бувало козацькі сини
Боролись до смерті, згину !
Боротись будемо, соколи, всі ми ,
За нашу святу Україну !
/  Пластовий співанок « В дорогу! » ,
« Молоде життя», Ауґсбурґ, 1949 р. ] ]

вівторок, 26 липня 2016 р.

Пл. сен. Марко Паславський в спогаді Пл.сен. Борис Ґудзяка,ОХ

2015 р. Б. , Старий Самбір, Львівщина, спогад пл. сен. Бориса Ґудзяки,ОХ, єпископа УГКЦ у Франції, Бенілюксі та Швейцарії, Президента УКУ :
« У моїй пам'яті закарбувався образ більше ніж 35 - літньої давності : молодечий хлопець спортової статури з простим темним волоссям на волейбольному корті на Союзівці. Не раз на « Вовчій Тропі » наші пластові стежки перехрещувалися. Він був трохи страрший і серед шумних спортсменів вирізнявся спокоєм. На Марка з пошаною тишком вказували: « що це той , що отримав номінацію до West Point" ».

понеділок, 25 липня 2016 р.

Нью - Йоркський спомин

У газеті Свобода була опублікована стаття про відкриття у вересні
 2014 р. Пластового року 
в станиці 
Нью - Йорк , ЗДА. 

неділю, 24 липня 2016 р.

Спогади Богдана Гаврилишина

Пл.сен. Богдан Гаврилишин, ЛЧ
(Швейцарія) у своїй книжці  «Залишаюсь українцем» згадує:
« Місько  підійшов до мене і сказав :
 « Ти маєш бути зв'язковим куреня …»
Здивовано я заперечив : « Як зможу ? Я був у двох пластових таборах, коли мені було 11 і 12 літ. Я майже нічого не знаю про скавтинґ ». Місько відповів : « Якщо не знаєш, як щось робити, то навчися і будеш це робить добре. Не святі горщики ліплять». Так я став зв'язковим куреня і перед від'їздом до Канади був уже дуже досконалим у цьому».

суботу, 23 липня 2016 р.

пʼятницю, 22 липня 2016 р.

Оля Герус про УПН у 2013 році

Ст.пл.вірл. Оля Герус, ЧоК 2013 р. розповідала про діяльність Уладу Пластунів Новаків : « Новацтво
тебе виховує , ти стаєш освідченним
і більш досконалим. Діти знають багато, а маєш знати ще більше,
бути в курсі їх захоплень, щоб
мати авторитет.
У Львів черга у бл. 100 новаків,
бо є брак впорядників. Тож, дуже важливо в будь-якій станиці створити середовище впорядників , які будуть залучати туди ще впорядників, а вони вже обиратимуть собі рої. Проблеми
УПН : мало членів, в тому числі впорядників. Мрію, щоб була система, як в діаспорі, там дуже мало дітлахів приходить до Пласту в юнацькому віці. Ми намагалися прописати в «Стратегії Пласту», щоб кожний юнацький курінь взяв собі під опіку новацьке гніздо. Це інвестиції у майбутнє : за 4 — 5 років буде рій, готовий перейти до УПЮ і стати гуртком. З новаками не те, що складно, а відповідально, бо у них дуже загострене почуття справедливості , тому пластун - впорядник має ставитись до цієї справи відповідно.
Дітлахи все вбирають у себе.
Головне завдання впорядника
 роя — зацікавити дітей . Казки вони слухають до 6 — 7 років, далі треба вигадувати пригоди та інтерактивні історії, в яких вони зможуть брати участь і треба , щоб вони
 розвивали їх у різних напрямках.
Після 12 літ стає зрозуміло , хто лишиться в Пласті. На переході
 до УПЮ відсіюється 20 %.
Найбільш переломний стан : курінний табір і тут все залежить
від того як новацький впорядник
 буде працювати з юнацьким, наскільки останній зможе здобути авторитет. Треба мати сильну харизму. На таборі всі програми побудовані на грі й все є важливим. Тому перший табір має бути з файною легендою. Добре, якщо впорядник має гарну пластову поставу та багату уяву, щоб вигадувати щось нове й захоплююче».

четвер, 21 липня 2016 р.

Соціальні мережі і Пласт у 2010 — 2013 рр.

Пригадує ст. пл. Микола Музала, V
 (березень 2013 р.) : « КПР каденції
2010 — 2013 рр. звернула увагу до представлення Пласту в соціальних мережах. Створений в серпні 2009 р. канал відеоновин на You Tube на лютий 2010 мав 18 відео, а на початок 2013 р. вже розміщено 525 , з більше  140 тис. переглядами. Створено сторінки Вконтакті (1943 підручника, цією мережею користується більшість юнацтва), Facebook (1899 підписників, здебільшого УСП та УПС). Новини в соцмережах постійно оновлюються, проте потребують більше уваги в майбутньому для забезпечення двосторонньої комунікації з аудиторією, а не просто як додтковий поширювач новин Пластового порталу. Разом з цим лишається велика проблема з персональним представленням пластунів онлайн — часто  діяльність пластунів в соцмережах далека від того, що личило б українському скавту, що в підсумку шкодить репутації організації . Тішить, що впродовж останніх двох років є певний поступ у вирішенні цієї проблеми.
Одна з найбільших проблем Пласту попередніх років, на жаль, не була розв'язана і 2010 — 2013 рр., хоча передавати й отримувати інформацію в сьогоднішньому технологічному світі значно простіше. З метою економії бюджету основний обмін інформацією відбувається електронними засобами, тому цілком можливо, що частина, особливо малих осередків, відірвана від інформації про організацію та її роботу. Гадаю, коли Інтернет в Україні буде швидкісним і дешевшим, з'явиться можливість придбати не дорогі потужні сматфони тоді й ця проблема буде вирішена.
2010 р. припинилося видання паперової версії Вісника КПС . Вважаю, що це було помилкою, доречно для малих осередків Вісник видавати хоча б раз на квартал.
Обмін інформацією — це процес двосторонній : дописувачі надають інформацію, а читачі хочуть її отримати. Тими джерелами інформації, які вже тепер створені , бажаючих користуватися не так багато , як хотілося б » .

середу, 20 липня 2016 р.

Список скавтмастрів

1) Іван Бабій.
2)Леонід Бачинський.
3) Степан Гайдучок.
4) Михайло Горобовий .
5) Никифор Гірняк б
6) Михайло Іваненко.
7) Осп Левицький.
8) Северин Левицький.
9) Сава Никифоряк.
10) Теодор Полі за.
11) Івн Сокіл.
12) Олена Степнів (Дашкевич).
13) Степан Тисовський.
14) І. Чмола.
15) Петро Франко ;
16) Гнат Павлюх ;
Продовження далі буде.

вівторок, 19 липня 2016 р.

Пластопедія / Plastopediya : Михайло Бажанський

Пластопедія / Plastopediya : Михайло Бажанський: БАЖАНСЬКИЙ  МИХАЙЛО [Bazhansky Mykhailo] (6 лютого 1910, Снятин, Станіславівщина, королівство Галичина, Австро -Угорщина, тепер Івано - Франківська область, Україна — 18 січня 1994, Детройт, США) ...

понеділок, 18 липня 2016 р.

неділю, 17 липня 2016 р.

Пластопедія / Plastopediya : Дмитро Штогрин

Пластопедія / Plastopediya : Дмитро Штогрин:  Штогрин Дмитро [ Shtogryn Dmytro] (9 листопада 1923, с. Звинячі, Чортківський повіт, Тернопілля, Польща, тепер Чортківський район, Тернопільська область, Україна.

суботу, 16 липня 2016 р.

Список священників, які належать до Пласту

УГКЦ
1) Баран Петро , н.12 травня 1969
2) Гавліч Іван, ЦМ,
3) Говера Іван, Андрій.
4) Головчак Ігор , псевдо «Голуб».
5) Гузар Любомир, ЧК , н. 26 лютого 1933.
6) Ґолдей Лев,ЧК , н. 1 грудня 1942.
7) Ґудзяк Борис, ОХ, псевдо « лицар «Мамай».
8) Демид Михайло, ОХ, «Лицар Рюрик», н. 24 червня 1959.
9) Забанджала Михайло.
10) Кащак Іван.
11) Кострабій Роман.
12) Лагола Роман .
13) Лончина Борис Гліб, ЛЧ,
 н. 23 лютого 1954.
14) Лончина Тарас , псевдо «Побратим», н. 21 січня 1951.
15) Лоза Михайло, ОХ, н. 19 липня 1961.
16) Муховський Ростислав, ЦМ, н. 17 червня 1974.
17) Онуферко Андрій, н. 22 листопад 1955.
18) Педько Володимир.
19) Пекар Анастасій  Василь, 1 березня 1922 .
20) Петляк Іван, псевдо « Кадило», ЛЧ.
21) Прийдун Віктор.
22) Прудко Сергій,  псевдо « Скок», ДК, н.3 вересня 1955.
23) Сулик Стефан, ЛЧ, н. 1 жовтня 1924.
24) Тарасенко Віталій , псевдо «Пиріг».
25) Турик Ярослав.
26) Хміль Іван, псевдо «Ваньша», «Архімандрит», ЦМ.
27) Хоркавий Зеновій.
28) Хоркавий Зенон.
29) Целень Володимира.
30) Чировський Андрій, ЧК, н. 1958.
Інші конфесії .
1) Воловенко Олександр, Ігнатій, псевдо «Тис», УПЦ КП.
2) Даниїл , духівник Пласту,
УПЦ, США.
3) Милусь Микола , н. 29 грудня
 1929, УАПЦ.
4) Станкевич Сергій, УПЦ КП .

пʼятницю, 15 липня 2016 р.

Спогади референта КПР з міжнародної співпраці та зв'язків з громадськістю у 2010 — 2012 рр.

« В 2010 році я , ст.пл. Микола Музала, V зголосився в Крайову Пластову Раду відповідальним за міжнародну співпрацю та зв'зки з громадськістю. Тут варто згадати , що за напрям 
«міжнародної співпраці» вперше був окремо закріплений  член КПР, а за зв'язки з громадськістю відповідальний був тільки в попередній каденції КПР. Проблема перша : обидва напрями є важливими для розвитку Пласту в Україні і охоплюють таку кількість напрямків роботи , що потребують окремих відповідальних діловодів , щоб якісно розвиватись. Фактично прогресу в обох напрямках вдалося досягнути винятково через те, що в КПСі все ж були і прес - секретар, і міжнародний секретар .
До початку загальні враження від роботи в КПР. Необхідно відзначити, що всі члени КПР розуміли, що необхідно радикально міняти принципи роботи цього органу в Палаті і це таки допомогло, як на мене, досягти якісних змін у роботі КПР : представники різних середовищ із своїми поглядами на майбутнє Пласту , але з бажанням досягнути результат, змогли, за деяким виключенням , конструктивно співпрацювати і в більшості досягнути компромісних рішень, які навіть не потребували підрахунку голосів під час голосувань, оскільки приймалися одноголосно . Переформатування діяльності 
КПР / КПС в роботу по програмах за напрямками значно структурувало роботу крайового проводу — всі члени КПР й КПС чітко розуміли , що ми плануємо, що повинні робити і яких результатів повинні досягнути в кінці року. Співпраці також сприяло те, що 8 стратегічних цілей , визначених 
ХІІ Крайовим Пластовим З'їздом 
2010 р., були поділені між напрямами діяльності й кожне член КПР та КПС розумів, за яку ціль він відповідає. Якщо в наступній каденції вдасться остаточно залучити до такої схеми роботи округи і станиці, то результат не змусить себе чекати. Проте, позитивних результатів досягалось і в проектах , які були суміжними між декількома напрямками діяльності КПР та КПС , наприклад, проект щодо розвитку ромського скавтинґу втілювався міжнародним секретарем Пласту та відповідальним за внутрішньоорганізаційний розвиток.
Восени 2011 р., коли до кінця каденції залишилось ще півтерміну, голова КПР пл. сен. Ігор Фіглюс , ПБ відрікся від посади за сімейними обставинами. Фактично в процесі відзначення 100 - річчя Пласту ми опинилися в нетиповій ситуації, яка могла завдати значної шкоди Пласту в Україні. Оскільки проводити Крайовий Пластовий З'їзд в переддень ЮМПЗ - 2012 та інших забав й імпрез було б марнотратно , КПР вирішила продовжувати працю , поділивши обов'язки голови КПР між трьома його заступниками за напрямками. З огляду на 1,5 роки такої роботи можу відзначити, що це рішення було правильним — за виключенням формування бюджету на 2012 р., це не призвело до жодних напружень в роботі КПР . У мене, як формального співголови Пласту не виникало додаткових обов'язків.
Щодо загальної співпраці КПР та КПС, можна з впевненістю стверджувати, що КПР / КПС працювали як єдина команда крайового проводу — це ще раз доводить істину, що протистояння багатьох останніх років було лише людським фактором, а не проблемою структури керівних органів Пласту в Україні.
В свої діяльності я намагався якнайменше втручатися в операційну діяльність міжнародного секретаря та прес - секретаря, оскільки вважаю, що член КПР, як волонтер, не має достатньо часу, щоб визначити платному працівнику , який цілий робочий день працює, що саме і як саме він повинен робити щодня — це принесе значно більше проблем ніж користі ».

четвер, 14 липня 2016 р.

середу, 13 липня 2016 р.

Перелік сеніорських куренів , які мали борги перед ГБ УПС на 6 червня 2016 р. Б.

Писар ГБ УПС пл. сен. дов. Леся Федоренко, Гр. : www.plastseniorat.org
Сеніорські курені зобов'язані сплачувати внесок у розмірі $ 3 / рік з кожного члена   до Головної Булави Уладу Пластунів Сеніорів .
 Статистика на початок 2016 р. Б.:
І к. ім. С. та О. Тісовських — належить 61 особа , борг за 2016 .
ІІ к. Ті , що греблю рвуть — 122 пластунки, б. 2015 — 2016.
ІІІ к. Лісові Чорти — 181 пластуни, 
б. 2015 — 2016 .
V к. Загін Червона Калина — 52 пл.
 сен., б. 2008 — 2010, 2012 — 2016.
VII к. ім. А. Войнаровського - 13 пл. сен., б. 2002 — 2016.
VIII к. ім. П. Орлика — 11 пл. сен.,
 б. 2015 — 2016 .
 X к. Чорноморці — 90 пл. сен., 
б. 2015 — 2016.
ХІІІ к. Дубова Кора — 6 пл. сен.,
 б. 2014 — 2016.
XVI к. Бурлаки —  47 пл., б. 2015.
XVII к. Перші Стежі — 82 пл., 
б. 2014 — 2016.
XVIII к. Чота Крилатих — 29 пл.,
 б. 2005 — 2016.
XX к. Орден Хрестоносців — 55 пл., 
б. 2010 —  2016 .
ХХІ к. Буриверхи — ? , б. 2016 .
ХХІІ к. Карпатські Вовки — 19 пл.,
 б. 2015, 2016 .
ХХІІІ к. Хмельниченьки — 44 пл.,
 б. 2015, 2016
ХХІV к. Чортополохи — 67 пл.,
 б.2015 — 2016.
XXVI к. Княгині — 13 пл.,
 б. 2015 — 2016.
XXVIII к. Верховинки — 18 пл., 
б. 2014 — 2016.
XXIX к. Сіроманці — 27 пл.,
 б. 2015, 2016.
ХХХ к. Блискавки — 21 пл., 
б. 2014 — 2016.
ХХХІ к. Вовкулаки — 67 пл.,
 б.2014 — 2016.
ХХХІІ к. Степові Відьми — 13 пл., 
б. 2015 — 2016.
ХХХІІІ к. Брати Моуґлі — ?, 
2004 — 2016.
ХХХІV к. Нові Обрії — ?, 2000 — 2016.
XXXVI к. Шостокрилі — 31 пл.,
 б. 2008, 2013 — 2016 .
XXXVII к. Побратими — ?, 
б. 2011 — 2016 .
XXXVIII к. Лісові Мавки — 55 пл., 
б. 2014 — 2016.
XXXIX к. Спартанки — 63 пл.,
б. 2015 — 2016.
40 к. Чорноморські Хвилі — 35 пл., 
б. 2016.
41 к. Червоні Маки — 21 пл., 
б. 2015— 2016.
42 к. Перелітні Птиці — 9 пл., 
б. 2010— 2016 .
43 к. Карпатські Орли — 12 пл.,
б. 2015 — 2016.
44 к. Целібат Мурлики — 15  пл.,
 б. 2011 — 2016.

вівторок, 12 липня 2016 р.

Пластопедія / Plastopediya : СУПЕ

Пластопедія / Plastopediya : СУПЕ: Союз українських пластунів еміґрантів , СУПЕ — світове об'єднання українських скавтських одиниць на еміграції , яке існувало 1930 - 1946 рр. [ з перервою від березні 1939 — до жовтня 1945 ] після заборони Пласт в Україні .

понеділок, 11 липня 2016 р.

Протокол XII Крайового Пластового З'їзду

М. Київ, вул. Васильківська, 36, Інститут післядипломної освіти, 19 - 21 . 2010 р.
1. Відкриття З'їзду. Провітання .
2. Обрання робочої президії , секретаріату. Звіт комісій, затвердження програми.

неділю, 10 липня 2016 р.

Список священиків, які належали до Пласту

Відійшли на Вічну Ватру
УГКЦ :
1) Бемко Теофіл
( 10 листопада 1902 — 25 травня 1982).
2) Біланюк Петро Борисович
 ( 4 серпня 1932 — 8 вересня 1998).
3) Блозовський Михайло
 ( 3 липня 1902 — 2 квітня 1949).
4) Боровик Яків
( 29 серпня 1906 — 17 жовтня 1974), УГКЦ, РПЦ .
5) Будзь - Бодревич Олексій
( 1910 - ?), УГКЦ, РПЦ, УГКЦ .
6)  Будний Петро
( 4 квітня 1909 — 5 січня 2002 ), УАПЦ .
7) Бучацький Олександр
( 9 березня 1887 — 22 грудня 1940).
8) Венгринович Степан - Омельян
(7 квітня 1897 — 19 червня 1954).
9) Войнаровський - Столобут
 Тит - Евген , псевдо « Данило » ,
« Ан Журавель »
( 16 лютого 1856 — 21 лютого 1938 ).
10) Волянський Олекса
 (188 — 1946).
11)  Волошин Августин (17 березня 1874 — 17 (19) липня 1945).
12) Гайда Павло, псевдо «Побратим»
(20 жовтня 1964 — 4 вересня 2007).
13) Галабарда Йосиф
(? — 15 червня 1981).
14) Галій Василь
(29 жовтня 1907 — 23 березня 1997).
15) Ганкевич Роман (27 листопада 1923 — 11 грудня 2003).
16) Ганушевський Богдан , псевдо
 «Бо- Ган» (18 серпня 1912 — 6 липня 2001).
17) Ганушевський Мирон (1880 - ?).
18) Гірняк Юстин (?- ?).
19) Горникевич Теофіль
(14 лютого 1891 — 2 листопада 1969).
20) Гриньох Іван
(28 грудня 1907 — 14 вересня 1994).
21) Грищишин Михайло , псевдо
« Еліда» ( 10 липня 1909 — 1946).
22) Ґалянт Микола
(1875 — 17 вересня 1945).
23) Дзерович Юліян
(3 січня 1871 — 8 квітня 1943).
24) Дида Василь , псевдо « Дида
Очерет » (11 січня 1914 — 6 січня 1999).
25) Долішняк Дмитро
(15 вересня 1948 — 14 березня 2004).
26) Ждан Іван (1900 — 29 червня 1944), мученик.
27) Жолкевич Володимир (15 травня 1906 — 12 січня 1985).
28) Зарицький Олекса (17 жовтня 1912 — 30 жовтня 1963), мученик.
29) Зінько Василь Володимир
 (15 лютого 1922 — 23 квітня 2008).
30) Івашко Володимир
 (23 травня 1908 — 22 червня 1995).
31) Іздрик Андрій (1901 — 20 липня 1991).
32) Іжик Семен , псевдо « Китаєць»
(19 березня 1993 — 9 червня 1995).
33) Каменецький Осип , псевдо «Будзік» , ?.
34) Кладочний Йосиф  Єфрем (11 січня 1906 — 14 вересня 1994).
35) Кнейчук Ярослав
(19 червня 1905 — березень 1944), мученик.
36) Ковач Еміліян
 (20 серпня 1884 — 25 березня 1944), мученик.
37)  Когут Павло, псевдо «Лицар Клюска» , ОХ ( 25 березня 1926 — 22 листопада 2006).
38)Козицький Петро ( 1902 — ?),
 УГКЦ, РПЦ .
39) Коліда Софрон ( 20 вересня
 1904 — червень 1944), мученик .
40) пластун сеніор  Коржан Михайло, курінь Лісові Чорти (11 листопада 1912 — 27 вересня 1977), УАПЦ.
41) Куницький Леонтій ( 20 червня 1876 — 25 вересня 1961).
42) Лиско Роман Іларіон Марія
( 14 серпня 1914 — 14 жовтня 1949 ?), мученик .
43) Лициняк Василь
( ? — 1 березня 1951).
44) Марґітич Іван , псевдо
 « Муравель»( 4 лютого 1921 — 7 вересня 2003).
45) Миськів Григорій
 ( 6 січня 1914 — 26 листопада 2007).
46) Монцібович Євген (?— 1921).
47) Мончак Ігор Нестор (14 квітня
1928 — 10 червня 2007).
48) пл. сен. Пап Степан , псевдо «Пугач» , ЦМ (11 березня 1917 — 25 лютого 1990).
49) пл.сен. Побігушка Филимон , ДБ , ?
50) Пшепюрський Андрій, ОЗО
(10 грудня 1874 — 1945).
51) Редьо Андрій , псевдо «Яворенко», «Дух» (1 червня 1909 — 1959).
52) Скоробський Володимир, ДК, ?, УПЦ КП, диякон.
53) Смик Богдан (6 травня 1912 — 12 жовтня 1994).
54) Стернюк Володимир (12 лютого 1907 — 4 жовтня 1997).
55) Стернюк Остап (7 квітня
1909 — 19 травня 1993).
56) Тарнавський Володимир
 (16 червня 1912 — 1997?).
57) Тарнавецький Степан (19 червня 1904 — ?).
58) Трух Григорій Андрій, ОЗО (18 лютого 1894 — 9 травня 1959).
59) Фіґоль Іван (4 травня 1882 — 3 серпня 1933).
60) Хабурський Степан (1898 — 1972).
61) Хомин Петро ? (1881 — ?).
62) Хомин Роман , псевдо «отець Рафаїль» (5 січень 1907 — 15 жовтня 1944), мученик.
63) Шевчук Василь , псевдо «отець Кадило» , « пластун» (12 серпня
1903 — 13 вересня 1948), мученик.
64) Шевчук Севастян Степан (3 август 1909 — 9 січня 1986).
65) Шептицький Андрій (1865 — 1944).
66) Шулим Іван (1906 — ?).
67) Яхимович Осип Іван (5 серпня
1908 — 1945), мученик.

суботу, 9 липня 2016 р.

Пластопедія — найкраще друге видання , ціль нашого життя

8 липня створила другу версію Пластопедії — Plastopediya . Сподіваюся зробити її набагато кращою за попередню , адже межі досконалості нема :-) . Джерелом інформації для цієї праці використовую світовий архів родини Волянських, архіви пластового архіву у Клівленді , які оцифровані лише приблизно на 15 % ( шт. Огайо,
 США ), архів музею Пласту у Львові, приватні архіви українських скавтів, приятелів та добродіїв Пласту .
Допомога, пропозиції ,побажання щодо покращення праці над цим проектом вітаються .
 Сильно! Красно! Обережно! Бистро! Хай лунає добра слава про Пласт , Пластунів та пластунок голосисто !

пʼятницю, 8 липня 2016 р.

Степан Городецький великий приятель Пласту

Городецький Степан 
( ? — 26 грудня 1928 , похований в
 с. Вербилівці, Станіславівщина,  Польща, тепер Рогатинський р-н, Івано - Франківська область, Україна)  — церковний та громадський діяч .  Один з фундаторів  Рогатинської української гімназії . Закінчив університети у Львові та Римі, факультети богослов'я . Настоятель Львівської Духовної Семінарії, капелан митрополита Сильвестра Сембратовича . 1891 став парохом 
сіл Вербилівці, Бабухів та Залужжя, 
у 1903 - 1927 — рогатинський декан. 
Активно підтримував Пласт , Молоду Січ , які працювали при  українській гімназії в Рогатині .

четвер, 7 липня 2016 р.

Галина Хамула гарну скавтську поставу в Пласті здобула

Хамула Галина 
( ? — 15 червня 2004 , Нью - Йорк, 
США ) — громадська діячка, пластунка сеніорка керівництва , членкиня 
ІІ куреня УПС  «Ті , що греблю рвуть» 
в станиці Нью - Йорк та Кергонксон, зв'язкова ІІ куреня УПЮ ім. Лесі Українки , входила до Крайової Пластової Старшини США .
Її чоловік , Володимир Хамула був станичним Пласту в Нью -Йорку . Дітей власних не мали . 
Здобула пластовий ступінь 
КВ ІІІ УПЮ (з 1966 ) й
 автоматично увійшла 
до Великої Ради Скобиного Кругу 
( з вересня 1973 р. ) , як її співзасновниця . 
Внесена до  реєстру  Світової Кадри Виховників та Виховниць УПЮ
 під № 81 .
Вийшовши на пенсію, жила на
 « Золотій Осені » , біля Союзівки, потім мешкала разом із сестрою, у Нью-Йорку , згодом — під опікою подруги з України та сестри з Аляски.
Останні роки життя тяжко хворіла
 й перебувала в піклувальному домі,  
де її мало хто провідував .
На панахиду прийшло лише 14 осіб , а на Божу Службу в церкві Св. Юра - 4 . 

середу, 6 липня 2016 р.

Павло Богацький життя яскраве скавтське прожив , іскрою не одну пластову ватру запалив

Богацький Павло Олександрович, псевдо
 " Тигр "  ( 4 березня 1883, Кутин, Кам'янець - Подільського повіту, Російська імперія, тепер Хмельницька область, Україна - 22 грудня 1962, Тірроул [ Thirroul ] , Aвстралія ) - військовий
й громадський діяч, письменник, журналіст.
 В 1919 очолював Січову Команду в Кам'янець - Подільському, а восени того ж року став співзасновникам
там станиці Пласту.
Більше про це можна прочитати в статті « Пластовий скаутський рух у Хмельницькій області від початку до сьогодення ».
Емігрував до Австралії , де енергійно розпочав розбудову Пласту . Належав до І сеніорського куреня ім. Степана Тисовського ( від 1951) . Нагороджений Орденом Святого Юрія в золоті .
Останні роки життя сильно хворів , був майже паралізований . Відійшов на Вічну Ватру внаслідок інсульту .


вівторок, 5 липня 2016 р.

Ольга Дзядів з ІІ куреня УПС працювала поки останній подих щез

Дзядів Ольга
(4 червня 1917, Львів , королівство Галичина, Австро-У Угорщина ,
тепер обласний центр Львівщини, Україна — 19 липня 2006, Денбер,
шт. Коннектикут, США ) — українська громадська діячка . Походила з родини Жарських . Абсольвент Львівського університету, факультет філософії .
Належала до ІІ куреня УПС « Ті, що греблю рвуть » . Активна учасниця пластових таборів в Україні, Німччині, США .
Входила до редакційної колегії пам'ятної книги гімназії Сестер Василіянок у Львові .
Відійшла на Вічну Ватру на 89 році  життя . Панахида відбулася 28 липня у церкві Св. Миколая в Денбері,
шт. Коннектикут .

понеділок, 4 липня 2016 р.

Дмитро Бідула - пластун з Тернопілля

Бідула Дмитро Федорович 
( 1912 ,  с. Вербівка, Бережанський повіт, Тернопілля, королівство Галичина, Австро - Угорщина, тепер Бережанський р-н, Тернопільська область, Україна — 1941, Бережани, СРСР, тепер  Тернопільщина , Україна, місце поховання не відоме ) — громадський й політичний діяч . Провідник Пласту в с. Вербів, член ОУН , арештований агентами НКВС , в'язень комуністичних катівень, розстріляний . У списку КБ УПС полеглих під час репресій українських скавтів відсутній .

неділю, 3 липня 2016 р.

Микола Свідерський - культурний світоч українських австралійців

Автор : Пластопедія/ Plastopediya 
 Свідерський Микола [англ. Svidersky Mykola] (17 жовтня 1920, Почаїв, Тернопілля, Польща, тепер Кременецький район, Тернопільська область, Україна  — 22 січня [березня] 1987, Сідней, Австралія ) - український педагог,письменник,
актор, журналіст, меценат, громадський й політичний діяч.
 Батько : Микола Олексійович С. (12.ХІІ.1892,Почаїв, Кременецький повіт, Волинська губернія, Рос.імп., тепер Кременецький район,
Тернопільська область, Україна - 2.ІХ.1951,
 Сідней ) - військовий і громадсько - політичний діяч УНР.
Тітка: Ольга Качан (23.VII.1928, Почаїв, Польща, тепер Україна -
мешкала в Сіднеї, ? ) - педагог , психолог, громадська діячка,
 сестра Миколи О. С.
1949 p. емігрував до м. Сідней (Австралія). Вчителював
 в українських школах, викладав педагогічні курси, був головою культурно - освітній референтури  Об'єднання Українських Громад Нового Південного
 Уельсу . Провідник Ради Поневолених
Народів, належав до Ради Етичних Спільнот штату , ОУН (м), Товариства Волинян. Організатор пластових гуртків , станичний  у Сіднеї,
член Крайової Пластової Старшини Австралії , заступник голови Міжнародного Скавтингу в Екзилі й амбасадор Пласту у цій організації (1960 - 1970 рр.),заступник  президента Секретаріату Світового Конгресу Вільних Українців
 (1974 - 1977 рр.).
Ініціатор, режисер, продюсер і диктор
45 - хвилинних україномовних програм щочетверга та щоп'ятниці  на радіо SBS  (1976- 1986 рр.), які фінансувалися громадськими коштами .
Засновник українського театру й першого танцювального гуртка
на австралійських теренах, фундатор кафедри українознавства. Автор численних статей та п'єс.

суботу, 2 липня 2016 р.

Ірина Савицька « Бистра »

Савицька -Козак Ірина 
( 30 жовтня 1925 , Львів, Польща, тепер Україна —  25 листопада 2015, похована на цвинтарі Вальдфрігоф,
  у Мюнхені, Баварія, Німеччина) — лікарка, громадська і політична діячка . Донька лікаря.
Гімназисткою вступила до Пласту ,
 а у 18 років членкиня Юнацтва ОУН
( 1941-1941- в підпіллі ) , 1942 - 1943 - референтка вишколів в крайовому осередку Юнацтва . 1943 - 1946 заступниця крайової провідниці Українського Червоного Хреста
ЗУЗ, референтка з організації УЧХ.
В травні - липні 1944 - організаторка
й комендантка школи УЧХ .
Відзначена Бронзовим Хрестом Заслуги.
Влітку 1946 як кур'єр від Р.Шухевича до Західної Німеччини ( йшла за власним маршрутом і успішно його пройшла) ,  бо налагодженний канал вже був під контролем МДБ . Членкиня Закордонних Частин
 ОУН , згодом ОУН ( з), її Політичної ради, Президії Середовища УГВР .
Долучилася до відновлення Пласту
у таборах Ді - Пі 1946 р . Голова Крайової Пластової Ради в Німеччині
 (ФРН) . Активно працювала в станиці
Пласту Мюнхен .
1949 вийшла заміж за Володимира Козака ( п. 1993) . Мала доньку Роксоляну , яка також стала лікаркою.
Продовження далі скоро буде

пʼятницю, 1 липня 2016 р.

Ярослава Болюх — будівнича Пласту в Австралії

Болюх Ярослава 
( 1925 — 28 червня 2008,  Вікторія, Австралія ) — громадська діячка,  належала до ІІ куреня УПС
 « Ті , що греблі рвуть» 
(згодом курінна), Плавня
 « Дніпро» (з 12 серпня 1981, через деякий час провідниця Плавні), пластунка сеніорка керівництва, станична у Вікторії , голова Пласт - Прияту , голова Станичної Ради , Паланкова Області Вікторія. Активно брала участь у купівлі та упорядкуванні пластової оселі
 « Сокіл» ( побудова басейну), виховництва новацтва та юнацтва,
членкиня Комісії Пластових Проб, крайова комендатка КВВ УПЮ, комендатка спільного табору 
Пласт - Сум, референтка преси, входила до булави таборів й ЮМПЗ. Голова Комітету оборони прав людини , голова Українського Спортового Товариства « Леви», Перша секретарка Української Громади та Союзу укранців Австралії у Вікторії, членкиня управи СУОА , Культурно - освітній референт .
Нагороджена проводом Пласту орденами Св. Юрія у сріблі ( 22 грудня 1974) та золоті (8 грудня 1986). 
Мала доньку Мирославу .


Леся Паєвська , « Орися »

Паєвська Олександра (Леся Томич)
 [ 17 січня 1908, с. Нижній Березів, Косівщина, кор. Галичина, Австро - Угорщина, тепер Косовський р-н, Івано - Франківська обл., Україна -
 8 квітня 1953, Київ, УРСР, СРСР ,
тепер Україна ] — педагог, громадська й політична діячка .
Батько : отець Микола Томич, помер молодим від сухоти ;
Мати : Марія з родини священиків Смалько , вчителька .
Після смерті батька жила з братом та мамою у діда — отця Миколи Смалька (мав 5 доньок, які вийшли заміж за священиків) , в селі Брустури . Навчалася у Коломийській жіночій семінарії Українського педагогічного товариства (до 1926), була активною членкинею пластового куреня
ім. Марти Борецької . Вчителювала у Володимирі - Волинському . Вільно володіла кількома іноземними мовами .
Вийшла заміж за Дениса Паєвського , колишнього вояка Армії УНР .
 Вступила до ОУН , мала псевдо
« Орися » . 1939  в її будинку поселився начальник НКВС . Весною 1940 , дізнавшись, що потрапила до списку на вивіз , разом з сином Юрком втікає до с. Брустури (Станіславівщина), де її мати працювала директором школи .
Її чоловік переплив прикордонний Буг ще раніше , однак був арештований німцями й потрапив до концтабору .
Пркцювала у школі разом з мамою . Налагодила зв'зок з місцевими представниками ОУН , успішно виконувала поставлені завдання , стала зв'язковою окружних проводів на Буковині і Гуцульщині . 1947 переїхала до с. Бабин , поблизу
Косова , де під час ремонту школи  збудувала криївку . 1950 МДБ мало вже інформацію про « Орисю » й вона отримала наказ перейти  на нелегальний стан , що й було скоро зробила : маму й молодшого син сховала у родичів з новими документами(з ними вони жили до смерті), а сама з 14 - річним сином Юрієм пішла у глибоке підпілля . Агенти МДБ втратили її слід , катування її знайомих у селі
нічого не дали .
 1944 з німецького  концтабору повепнувся її чоловік . Він пропонував емігрувати разом з дітьми , однак Леся відмовилися і він лишився з нею , а згодом був арештуваний й засланий комуністами до  мордовських концтаборів .
Лишивши Юрія в схроні з надійними
підпільниками, вирушила виконувати свою місію . 1952 зустрілася з сином знову , як референт пропоганди Окружного проводу ОУН, авторка статтей, листівок, коротких художніх творів . Свої праці підписувала шифром М - 35 . За цей час він став друкарем листівок, документів,  пройшов військовий вишкіл й отримав псевдо «Жучок» .
В останньому своєму листі до
 родини писала : « Ми всі загинемо , але свідомо вибрали цю дорогу , бо
 таких, як ми, треба було і буде
треба , як зразок прийдешнім борцям за волю України » .
27 червня 1952 переодягнені в повстачі однострої мдебешники на чолі із зрадником , колишнім провідником Служби Безпеки ОУН Коломийщини, заманили «Орисю»
та 6 осіб її супроводу , в тому числі
й її сина у пастку поблизу озера Лебедин, зненацька напали , вбили двох повстанців, інших поранили і захопили у полон . Слідство над нею та 60 дисидентами тривало до січня 1953 , їх утримували в камерах по одному .
Юрій та одна з жінок отримали
по  25 років концтаборів,
семеро — 20 років ув'язнення, всіх інших — розстріляли у Лук'янівській тюрмі .
Її син після заслання мешкав у Червонограді , Львівської обл., відійшов у Вічність 8 січня 2008 р., залишив спогади про свої пригоди,
в них він також згадує свою маму,
легендарну « Орисю» .